facebook price-tags calendar
Завантажити документ

Основні заходи щодо лікування та профілактики хвороб бджіл

канд. біол. наук *Єфіменко Т.М., **Односум Г.В.

*ННЦ «Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича», зав лаб. технологічних та спеціальних заходів профілактики хвороб бджіл;

**Національний університет біоресурсів і природокористування, аспірант кафедри паразитології

Знання біології бджолиної сім’ї та основних хвороб бджіл – основа рентабельного ведення бджільництва.

Варроатоз та нозематоз – найбільш шкодо чинні паразитарні хвороби бджіл не тільки в Україні, але і в світі. Прояв захворювань обумовлюється ступенем ураження бджіл кліщем варроа та мікроспорідіями Nosema apis і Nosema ceranae, які досить широко поширені на пасіках в Україні. Ці паразити – є причиною активізації латентних вірусних захворювань імаго бджіл (вірусний параліч) та розплоду (мішечкуватий розплід). Окрім того, вони є причиною загострення європейського гнильцю у бджіл. Сім’ї з високим ступенем ураження бджіл кліщем варроа (більше 10%) злітають восени або гинуть протягом зими. Отже кожен пасічник має слідкувати за процентом закліщеності бджолиних сімей кліщем варроа протягом літнього сезону та ступенем інвазії бджіл мікроспорідіями Nosema apis і Nosema ceranae ранньою весною.

Всі інші інфекційні захворювання (окрім американського гнильцю), зазвичай, не носять масового характеру і легко лікуються таким загальнодоступним методом, як створення безрозплідного періоду на термін виведення матки. Зазвичай, матки не є носіями інфекції за бактеріальних та грибкових захворювань, а тому їх не обов’язково знищувати; можна сформувати відводки від здорових сімей і підсадити в них найбільш цінні із вилучених з хворих сімей маток.

Американський гнилець - небезпечне захворювання, яке потребує дезінфекції бджоло інвентарю та закурювання бджолосім’ї.

Акарапідоз – карантинне захворювання, яке викликає трахейний кліщ Acarapis woodi. Заходи боротьби ті ж самі, що і з кліщем Varroa destructor.

Заходи з профілактики та лікування хвороб бджіл, що є обов’язковими на пасіці, та повинні проводитись протягом активного пасічницького сезону.

  1. В ранньовесняний період обробка бджіл до появи розплоду препаратами на основі ефірних олій («Девар», «Екопол», «Апіхелс» та багато ін.) або ефірними оліями (з ялівцю, ялиці, сосни сибірської та ін.) шляхом нанесення на верхні бруски рамок по 0,5-0,7 мл на сім’ю.
  2. Весною та в першій половині літа в період між відкачуванням меду для обробки імаго бджіл можна використовувати як препарати на основі ефірних олій, так і органічні кислоти. Зокрема, щавлеву кислоту, зазвичай, вносять у вигляді 2% водного розчину в міжрамковий простір -10 мл на вуличку, чи у концентрованому стані шляхом випаровування за допомогою випаровувачів різної конструкції. Мурашину кислоту (50-75%) наносять на воло поглинаючий матеріал, кладуть в міцні поліетиленові пакетики з невеликими отворами і розкладають на верхні бруски рамок з розрахунку 1 пакет на 10 рамок. Молочну кислоту (10-15%) згодовують бджолам разом з цукровим сиропом або оброблять тіло бджіл водним розчином (15-20%); можна також вносити її в бджолину сім’ю в концентрованому вигляді на вологопоглинаючих серветках так, як і мурашину кислоту. За наявності розплоду всі кислоти використовують три-чотири рази з інтервалами 5-7 днів. Можна також застосовувати препарати на основі органічних кислот («Фурмітон», «Бісанар» тощо).
  3. Після відкачування меду, зазвичай, з липи (1-5 липня), необхідно вибірково визначити ступінь ураження бджолиних сімей кліщем варроа. Для цього визначають процент закліщеності личинок трутнів в запечатаному розплоді та імаго бджіл (не менше 10% сімей від загальної кількості, що є на пасіці). Процент закліщеності обраховують за формулою: кількість кліщів ділять на кількість проаналізованих особин і множать на 100%. Якщо переважає процент закліщеності до 1,0% обробку хімічними акарицидами відкладають до відкачування меду з соняшника (початок серпня), якщо процент закліщеності більше 1% безвідкладно застосовують хімічні противарроатозні засоби (полоски на основі флуметрину чи флувалінату) терміном не менше 24 діб або застосовують органічні кислоти так, як це описано вище. Добре зарекомендували себе препарати: «варотом», «варостоп», «байварол», «апізан», «варокіл» та ін. Ефективність обробок контролюють, підклавши на дно вулика змащений жиром цупкий папір.
  4. Якщо не планується відбір меду в другій половині літа, можна відразу застосувати доступні за ціною хімічні акарициди на основі амітразу («біпін», «тактик», «тактамід», «біпін-т» тощо). Якщо амітраз застосовується в вигляді парів або в рідкому стані, обробку проводять тричі з інтервалом 5-7 днів, а якщо на дерев’яному шпоні - смужки використовують згідно інструкції.
  5. Заключна обробка від кліща проводиться в жовтні – листопаді за відсутності розплоду в гніздах 1 раз, за наявності розплоду – 3 рази з інтервалом 5-7 днів. Зазвичай, це препарати на основі амітразу або це 2% щавлева кислота.
  6. Профілактику нозематозу обов’язково роблять восени, згодовуючи бджолам разом з цукровим сиропом препарат КАС (КАС-82) (30 % лікувального корму від загальної кількості кормів, що згодовуються бджолам на зиму), який легко готується в домашніх умовах з бруньок сосни та полину гіркого, або препарати «Здорова бджілка», «Здорова бджілка, серія фіто-1, фіто-2, фіто-3» на рослинній чи біоорганічній основі, які не є антибіотиками, але мають комплексний протинозематозно-аскосферозний та стимулюючий ефект за рахунок продовження терміну життя бджіл. Весною протинозематозний оздоровчий, лікувальний та стимулюючий прийом включає згодовування зазначених препаратів, але в невеликих дозах (0,3-1 л на сім’ю).
  7. Необхідно пам’ятати, що вчасне згодовування цукрового сиропу (не пізніше 10-15 вересня) дозволить не зношувати бджолині сім’ї, що йдуть в зиму. Заміна природного корму на цукровий сироп не повинна бути повною, бажано, щоб мед складав не менше 50% від загального об‛єму корму, що потрібен для зимівлі бджіл.

 

Допомогу з питань діагностики та лікування хвороб бджіл можна отримати в лабораторії технологічних та спеціальних заходів профілактики хвороб бджіл в ННЦ «Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича». Звертатись за телефонами: 050 216 62 15 Тетяна Михайлівна Єфіменко