ЗВІТ APIMONDIA ЩОДО ПІДРОБОК МЕДУ

ЗВІТ APIMONDIA ЩОДО

ПІДРОБОК МЕДУ

СІЧЕНЬ 2020

1. МЕТА

Заява APIMONDIA щодо підробок меду - це офіційна позиція APIMONDIA щодо чистоти меду, автентичності, чесних методів виробництва та найкращих рекомендованих методів виявлення та запобігання підробки меду.

Цей документ має на меті стати надійним джерелом для органів влади, торговців, супермаркетів, підприємств роздрібної торгівлі, виробників, споживачів та інших зацікавлених сторін в ланцюгу торгівлі медом, щоб забезпечити їх постійну обізнаність щодо сучасних концепцій та нових розробок тестування чистоти та достовірності меду. Це також посібник з просування кращих практик запобігання підробок меду та всіх негативних побічних ефектів які впливають на бджіл, пасічників, запилення сільськогосподарських культур та продовольчу безпеку.

2. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Робоча група APIMONDIA з фальсифікації бджолиних продуктів* є відповідальним органом за щорічну підготовку та перегляд цієї Заяви або коли з'являється нова, важлива інформація, про яку група дізнається.

* Члени: Джефф Петтіс, президент APIMONDIA - США; Норберто Гарсія, голова, APIMONDIA та Universidad Nacional del Sur - ARGENTINA; Джоді Голдсворі, співголова АПІМОНДІЯ - АВСТРАЛІЯ; Стефан Шварцингер, співголова Університету Байройта - ГЕРМАНІЯ; Гудрун Бекх, Міжнародна комісія з меду (IHC) - ГЕРМАНІЯ; Рон Фіппс, АПІМОНДІЯ - США; Rod Scarlett¬Shaw, Канадська мед рада (CHC) - КАНАДА; Enrique Bedascarrasbure, INTA та Universidad Nacional del Centro de la Provincia de Buenos Aires - АРГЕНТИНА; Террі Бреггінс, лабораторія АНАЛІТИКА - НОВИЙ ЗЕЛАНД; Робін Крю, Преторійський університет - ПІВДЕННА АФРИКА; Дінь Квіет Там, В'єтнамська асоціація пасічників - В'єтнам та Ліхонг Чен, Асоціація з питань культурології в Китаї (ASAC) - Китай.

Консультуючись з провідними медознавцями, технічними експертами, спеціалізованими медовими лабораторіями чи іншими людьми, що володіють достатніми знаннями на ринку бджільництва робоча група забезпечить, що цей звіт відображає найновішу інформацію та колективне мислення з цієї теми.

Виконавча рада APIMONDIA опублікує цей документ на веб-сайті APIMONDIA та в інших відповідних публікаціях.

3. ЗАГАЛЬНЕ УЯВЛЕННЯ ПРО ПІДРОБКУ МЕДУ

Підробка меду - це злочинне та умисне діяння, вчинене для отримання несправедливої ​​економічної вигоди шляхом маніпулювання(переробки/підробки) меду та продажу товару, який не відповідає загальновизнаним стандартам меду.

Історично добре зафіксовано, що мед вже давно є продуктом, що піддається фальсифікаціям (Crane, 1999), проте умови щодо шахрайства з медом ніколи раніше не були настільки сприятливими або узгодженими. Вони включають:

1. Світовий попит на мед зростає швидшими темпами, ніж глобальне виробництво чистого продукту (Garcia, 2016 та 2018)
2. Існує можливість отримання великих прибутків через фальсифікації.
3. Методи фальсифікації меду стрімко змінюються та примножуються.
4. Мед - це складний продукт для тестування.
5. Офіційний метод, EA-IRMS (AOAC 998.12), не може виявити поточні види фальсифікації меду із цукрами типу C3 (Zábrodská and Vorlová, 2014)

Варіанти фальсифікацій меду можна досягти за допомогою (але не обмежуючись ними):

1. Розведення різними штучно виготовленими сиропами, виготовленими, наприклад, з кукурудзи, тростинного цукру, бурякового цукру, рису, пшениці тощо.
2. Збір незрілого меду (до того, як бджоли мали змогу перетворити нектар на продукт, який має хімічні компоненти та склад справжнього меду) як плановий, систематичний та цілеспрямований спосіб виробництва разом із активним зневодненням видобутого незрілого продукту шляхом використання технічного обладнання, включаючи, але не обмежуючись ним, таке як вакуумні осушувачі.
3. Використання іонообмінних смол для видалення / зменшення залишків та / або компонентів меду, таких як HMF та / або освітлення кольору меду.
4. Маскування та / або неправильне маркування географічного та / або ботанічного походження меду.
5. Штучне вигодовування бджіл під час збору нектару.

Продукт, який є результатом будь-якого з описаних вище методів, не можна називати «медом», а також суміші, що містять його, адже найбільш широко прийняті міжнародні стандарти, такі як Стандарт Codex (1981) та Директива Європейської медової ради 2001/110 / EC (2001) дозволяють лише суміші чистого меду.

4. ПЕРЕТВОРЕННЯ НЕКТАРУ В МЕД

Мед - це унікальний продукт, результат унікальної, складної та стійкої взаємодії між царством рослин та тварин.

Перетворення нектару в мед є результатом тисячолітньої еволюції бджіл для досягнення довгострокового забезпечення їжею для власного вживання. Знижений вміст води, підвищена концентрація цукрів, низький рівень рН, а також наявність різних протимікробних речовин виключає бродіння та робить мед довготривалим кормом для бджіл. Можливе бродіння запасів їжі є небажаним процесом для бджіл, оскільки при цьому виробляється етанол, який є токсичним для них і впливає на їх поведінку аналогічно, як і для інших хребетних (Abramson et al., 2000). Під час процесу дозрівання бджоли також додають такі ферменти, як інвертаза, що допомагає перетворити сахарозу на більш стійкі прості цукри, як глюкоза та фруктоза, та оксидазу глюкози, необхідні для виробництва глюконової кислоти та перекису водню, що, у свою чергу, також перешкоджає бродінню (Трайнор, 2015).

Дозрівання меду починається з поглинання нектару та / або медової роси в медоносний шлунок бджоли, в той час як годуючі бджоли, завершують збирання  нектару в полі та повертаються до вулика (Nicolson and Human, 2008). Цей процес невіддільний від процесу сушіння і передбачає додавання ферментів та інших речовин, що створюються бджолами, зниження рН через виробництво кислот у шлунку бджіл та трансформацію речовин, що є власними нектаром / медовою росою (Crane, 1980) . Крім того, значна частина популяції мікроорганізмів існує на початкових етапах процесу дозрівання, яка може бути залучена до деяких з перетворень, таких як біосинтез вуглеводів. (Руїс-Аргезо та Родрігес-Наварро, 1975).

Трансформація нектару триває всередині вулика, коли бджоли, що не готуються, визрівають нектар, багато разів перероблючи його своїми ротовими частинами та шляхом перерозподілу між собою. Коли нектар передається від бджоли до бджоли, додається більше ферментів і випаровується більше води (Traynor, 2015). Власне, розподіл та переміщення вмісту багатьох сот до остаточного зберігання є важливою частиною процесу дозрівання та потребує достатнього місця у вулику для його нормального функціонування (Gary, 2015). В кінці бджоли закривають соти, коли вони наповнені зрілим медом.

Ейєр та ін. (2016) надають докази виникнення як пасивних, так і активних механізмів зневоднення нектару всередині вулика. Активна дегідратація виникає під час поведінки «язика», коли бджоли-робітники концентрують краплі відрижкового нектару рухами рота. З іншого боку, пасивна концентрація нектару відбувається шляхом прямого випаровування нектару, що зберігається в сотах, і залежить від умов усередині вулика, будучи швидше для менших обсягів розчину цукру, показуючи більшу площу поверхні (Park, 1928).

У міру зневоднення нектару абсолютна концентрація цукру зростає, завдяки чому дозріваючий продукт стає все більш гігроскопічним. Бджоли захищають зрілий продукт, ущільнюючи соти, наповнені медом, кришкою воску. Тому процес дозрівання закінчується тоді, коли вже розпочато закупорення(Eyer et al., 2016).

Колонія розподіляє працю між кормовими та бджолами, що зберігають їжу, і може змінювати швидкість збору нектару, стимулюючи не кормових бджіл ставати кормовими (Seeley, 1995). Якщо мед систематично і цілеспрямовано збирають, коли він ще не дозрів, бджоли, що не являються кормовими, стають ними раніше, тим самим збільшуючи урожайну здатність колонії. Цей спосіб виробництва порушує принципи виробництва меду, робить втручання людини необхідним для завершення процесу зменшення вологості та змінює склад кінцевого продукту, який не відповідає очікуванням споживачів.

5. ВИДИ ВИРОБНИЦТВА МЕДУ

APIMONDIA відіграє роль у постійному керівництві сталого розвитку бджільництва в усьому світі, і завжди підтримує виробництво високоякісного справжнього натурального меду, що містить усі комплексні властивості, надані природою.

APIMONDIA підтримує лише ті способи виробництва, які дозволяють бджолам повністю виконувати свою роботу, щоб зберегти цілісність та якість меду для задоволення споживачів, які прагнуть усіх природних благ цього продукту.

APIMONDIA відкидає розробку методів, спрямованих на штучне прискорення природного процесу виробництва меду через неправомірне втручання людини та технології, що може призвести до порушення міжнародно прийнятих стандартів. У таблиці 1 описані такі практики та те, як вони порушують Стандарт Кодексу (1981) та Директиву Європейської медової ради 2001/110 / ЄС (2001).

6. ОЧІКУВАННЯ СПОЖИВАЧІВ

Table 1: Типи виробницва та перобки меду які порушують Codex Standard (1981) та Європейську директиву 2001/110/EC (2001).

7. ПРО ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОСНОВНИЙ СКЛАД МЕДУ

Codex Alimentarius (1981), міжнародно прийнятий стандарт продуктів харчування, виданий ФАО, розглядає біологічні аспекти виробництва меду та визначає:

«Мед - це природна солодка речовина, що виробляється медоносними бджолами з нектару рослин або з виділень живих частин рослин або виділень рослиносмокчущих комах, на живих частинах рослин, які збирають бджоли, трансформують, поєднуючи з конкретними речовинами, депонують, зневоднюють, зберігати і залишати в медовій соті для та дозрівання ».

APIMONDIA дотримується визначення меду Codex Alimentarius (1981) та його опису основних складових та факторів якості:

"3.1 В мед, що продається як такий, не повинно додаватися жодних харчових інгредієнтів, включаючи харчові добавки, а також ніяких інших добавок, крім меду. У меді не повинно бути ніяких неприємних речовин, аромату чи барвника, поглинених із сторонніх речовин під час його переробки та зберігання. Мед не повинен починати бродити або випаровуватися. Пилок або складові, що належать до меду, не можуть бути видалені, за винятком випадків, коли це неминуче для видалення сторонніх неорганічних або органічних речовин ».

APIMONDIA розуміє, що використання "повинен" або "не повинен" Codex Alimentarius (1981) робить його не обов'язковим, а обов'язковим.

Codex Alimentarius (1981) виключає будь-які доповнення до меду (включаючи ті речовини, які містяться в природі в меді, такі як вода, пилок, ферменти тощо), а також будь-яке заходи, спрямовані на зміну основного складу меду або погіршення його якості.

Такі заборонені фізичні, хімічні чи біохімічні засоби лікування включають, але не обмежують, використання іонообмінних смол для видалення залишків і образливих ароматів та освітлення кольору меду.

Мед для споживання не слід нагрівати (наприклад, при обробці, щоб уникнути кристалізація) настільки, що його основні параметри якості вийшли за межі міжнародних стандартів. Ці параметри повинні бути дотримані протягом усього терміну зберігання продукту, а не тільки відразу після обробки. Однак мед, що використовується в якості інгредієнта в їжу, іноді може нагріватися в рамках виробничого процесу.

Як визначено Codex Alimentarius (1981), перетворення нектару в мед повинно здійснюватися бджолами. Не допускається втручання людини в процес дозрівання, а також будь-яке видалення компонентів, зокрема меду.

Конкретною складовою частиною меду є будь-яка речовина, що зустрічається в природі в меді в межах його типового діапазону концентрації. Тлумачення терміна "конкретний" у значенні "унікальний для меду" не є точним. Є багато специфічних складових, які притаманні і універсальні всім справжнім медам. Ці компоненти включають, але не обмежуються ними, цукри, пилок, білки, органічні кислоти, глюкозу, фруктозу, амінокислоти, ферменти, воду, хімічні сполуки, що додають аромат і колір, та інші незначні речовини. Жодна з цих речовин сама по собі не є унікальною для меду, але, як група, вони є важливими та окремими компонентами справжнього меду, виробленого відповідно до способів, описаних у цій заяві APIMONDIA. Вода, а також глюкоза, фруктоза, інші цукри, білки, органічні речовини та інші природні компоненти, безумовно, вважаються складовими, що належать до меду.

Зниження вологи нектару є невід’ємною частиною процесу дозрівання меду і повинно здійснюватися виключно бджолами. Для Apis mellifera процес висушування нектару зазвичай триває до тих пір, поки в кінцевому продукті не буде менше 18% води (Maurizio, 1975). Однак, дуже вологі райони, пори року та / або погодні умови можуть бути винятками, оскільки бджоли можуть закупорювати мед в сотах, хоча вміст води перевищує 18% (Traynor, 2015). За даними Buawangpong та Burgett (2019), навіть в теплих і вологих умовах Таїланду мед з Apis mellifera, якщо не передчасно витягнутий шляхом людського втручання, виробляється з вмістом вологи менше 20%  в межах визнаних міжнародних стандартів для зрілого меду. Навпаки, для деяких азіатських видів медоносних бджіл середній вміст вологи в зрілому меді, що міститься у закритих сотах, може становити в середньому 22,7%, наприклад. для Apis dorsata (Buawangpong and Burgett, 2019). Меди, вироблені іншими видами Apis - різними для Apis mellifera - повинні довести своє ентомологічне походження, щоб бути звільненими від міжнародно прийнятих обмежень щодо вмісту вологи. Розроблений новий метод ланцюгової реакції полімерази в реальному часі (PCR) з аналізом плавлення високої роздільної здатності для автентифікації зразків меду, вироблених азіатськими та європейськими бджолами (Soares et al., 2018; Zhang et al., 2019).

Рамки зі свіжим нектаром, який можна витрусити з сот, як вода, не повинні збиратися пасічником (Matheson, 1993; Horn and Lüllmann, 2019). Звичайно, бджоляр не завжди має можливість зібрати  100% закритих рамок. Можливість збирання медоносних рамок з частково закритими сотами зазвичай залежить від умов вологості в році та / або регіону. У нормальних умовах вологості повітря пасічники можуть збирати деякі рамки з різним відсотковим відсотком, оскільки навіть незакриті рамки можуть містити зрілий мед. Бджоляр може забезпечити зрілість заготовленої партії, надавши бджолам достатньо часу для переробки меду та не надто часто збираючи мед. Horn та Lüllmann (2019) дають рекомендації щодо збирання меду з достатньою вологістю. Однак слід підкреслити, що в районах або сезонах, де висока вологість повітря, слід збирати лише рамки з повним покриттям (Warhurst and Goebel, 2005).

Якщо медові соти потрібно зберігати кілька днів у приміщенні для видобутку меду, бджоляр повинен також забезпечити, щоб мед не погіршився, забираючи вологу з навколишнього середовища (Horn та Lüllmann, 2019).

Враховуючи, що мед із вмістом води понад 17% може ферментуватиcя відповідно до кількості дріжджів (Traynor, 2015), процес зменшення вологості зрілого меду, наприклад від 20% до приблизно 18% іноді може знадобитися під час обробки перед розливом, щоб зменшити ризик бродіння. Мета цього процесу абсолютно відрізняється від використання вакуумних сушарок для видалення великої кількості вологи з незрілого меду. Видобуток води з видобутого незрілого меду вважається втручанням людини, що заважає природному процесу дозрівання, і перетворює продукт, який за міжнародними стандартами не може бути названий медом, у продукт, який технічно відповідає деяким критеріям меду, тим самим явно є незаконною дією (Lang and Schwartzinger, 2020). Це також призводить до значних втрат медової ароматики та флавоноїдів, стабільних при нормальному атмосферному тиску (Cui et al., 2008).

APIMONDIA дотримується максимального вмісту вологи в 20%, встановленого Codex Alimentarius (1981), що є практичною межею для диференціації зрілого меду від незрілого продукту. Мед Каллуна в даний час є єдиним винятком.

Підводячи підсумок, за даними APIMONDIA, мед є результатом складного процесу трансформації нектару / медової роси, що відбувається виключно всередині вулика. Мед є унікальним продуктом за своїм виробничим процесом та своїм складом.

8. ВПЛИВ ФАЛЬСИФІКАЦІЇ МЕДУ

Інформація, що надходить із глобальної статистики торгівлі медом, офіційних опитувань, діяльності уряду та приватних лабораторій щодо поширеності шахрайства з медом, дозволяє зробити висновок, що шахрайство з медом є дуже поширеним і наявний дуже великий обсяг розведених та / або невідповідних медів які вийшли на ринок (Dübecke et al., 2018; Гарсія, 2016)

Нинішня критична криза ринку меду має глобальний масштаб і впливає як на ціну меду, так і на життєздатність багатьох бджільницьких організацій. Створено ситуацію, коли пропоновані кількості псевдо-меду практично не обмежені цінами, які, здається, не мають найнижчої межі. Сучасна криза ринку меду призвела до того, що професор Майкл Робертс  визначив бджолярів як "зникаючий вид". (Roberts, 2019).

Виконавча рада APIMONDIA визначила шахрайство з медом як одну з двох головних проблем життєздатності бджільництва в усьому світі. APIMONDIA, як голос/організація, яка представляє бджолярів по всьому світу, має на меті відігравати все більш важливу роль у вирішенні рішень щодо фальсифікацій меду у майбутньому.

Згідно з базою даних про фальсифікації харчових продуктів США Фармакопея, мед посідає третю "улюблену" ціль для фальсифікацій серед продуктів харчування, поступаючись лише молоку та оливковій олії (United States Pharmacopeia, 2018). Аналогічно, Європейський Союз визначив, що мед має високий ризик його фальсифікації (Європейський Парламент, 2013).

Європейська комісія (2018) вважає, що у випадку шахрайства з продовольством долучені чотири основні елементи:

1. Навмисність,
2. Порушення закону (у даному випадку визначення меду Кодексу Аліментаріус),
3. Мета економічного прибутку та
4. Розчарування споживачів.

Шахрайство з медом у його п'яти різних видах призвело до щонайменше трьох видимих ​​наслідків на міжнародному ринку:

1. Зниження цін на чистий мед з-за надмірної пропозиції товару,
2. Перешкода виробляти та експортувати чисті меди кількома традиційними країнами, які показали значне зменшення обсягів експорту за останні роки,
3. Поява нових країн-експортерів, які реекспортують дешевий імпорт, прямо або в суміші, як місцевого виробництва (García, 2018).

Поки тривають фальсифікації з медом, митне шахрайство та порушення національних та міжнародних законів про торгівлю, добробут та стабільність бджолярів у всьому світі залишаються під загрозою. За лише деякими винятками, поточні ціни на мед, що платять пасічнику, не є стійкими. Якщо нинішня ситуація з низькими цінами збережеться, багато пасічників відмовляться від цього промислу, а у тих, хто вирішить продовжувати, не буде стимулу до того, щоб зберегти кількість своїх бджлосімей.

Шахрайство з медом загрожує іміджу меду як природного продукту та його та привабливості для споживачів, а також завдає шкоди чесному бджільництву. Також це відбувається за рахунок споживачів, які часто не отримують очікуваний за який вони заплатили. Загальний результат - це загроза безпеці харчових продуктів, продовольчій безпеці та екологічній стійкості.

Щоб краще зрозуміти масштабність проблеми, ми повинні пам’ятати, що мед - це найвідоміший продукт бджіл, але, безумовно, не найважливіший. Бджоли, завдяки запиленню, мають важливе значення для збереження біорізноманіття планети і абсолютно необхідні для запилення сільськогосподарських культур, які становлять 35% всієї нашої їжі. Більше того, бджолине запилення має важливе значення не лише з точки зору кількості виробленої їжі, але й тому, що багато сільськогосподарських культур, що залежать від запилювачів, також є одними з найбагатших на мікроелементи, важливих для здоров'я людини (Chaplin-Kramer et al., 2014).

9. ВИРІШЕННЯ

Стратегія боротьби з фальсифікациєю меду повинна включати:

- обізнаність бджільницької громади через презентації та публікації;

- обізнаність споживачів через засоби масової інформації;

- обізнаність підприємств роздрібної торгівлі та фасувальників щодо необхідності вдосконалення випробування меду, виробленого в країнах які не виконуюють норми і не відповідають критеріям міжнародно прийнятих стандартів, та продукцію яких не можна було експортувати до країн, де ці стандарти застосовуються;

- обізнаність та співпраця з національними органами влади та роздрібними торговцями, які повинні періодично переглядати свої стандарти щодо оцінки меду та використовувати найкращі та найсучасніші доступні методи для виявлення фальсифікацій з медом. Використання офіційного методу AOAC 998.12 вже не є достатнім для запобігання фальсифікацій та інших зацікавлених сторін медового сектору шахрайству з медом. Більш прогресивні та потужні методики, такі як ядерно-магнітний резонанс (ЯМР) та рідинна хроматографія з масовою спектроскопією високої роздільної здатності (LC-HRMS), повинні застосовуватися для тестування.

- Поінформованість та співпраця з багатонаціональними органами та установами.

- Потрібно заохочувати повне та ефективне виконання всіх місцевих законів, що стосуються фальсифікацій з продовольством.

- Повна реалізація сторонніх аудитів з метою перевірки відповідності міжнародно визнаним стандартам, безпечності харчових продуктів, Системи управління якістю та простеження меду до пасіки та пасічника.

10. РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ВСТАНОВЛЕННЮ АВТЕНТИЧНОСТІ МЕДУ

APIMONDIA вважає, що всі пасічники повинні суворо дотримуватися належної практики бджільництва, щоб уникнути забруднення меду продуктами, що використовуються для штучного годування бджлосімей. Бджолярі повинні вести облік, який документує всі процеси їх обробки та виробництва. 

Відповідно, кожна компанія, яка займається торгівлею, переробкою, виготовленням та / або упаковкою меду, повинна мати документовану систему управління фальсифікацією меду, яка включає оцінку ризиків шахрайства, стратегію зменшення наслідків та програму аудиту.

Деякі важливі інструменти, які використовуються для запобігання шахрайству з медом, - це простеження меду, лабораторні тестування та системи аудиту.

а. Простежуваність

APIMONDIA рекомендує, щоб мед міг відстежуватись аж до пасічника, до ботанічного квіткового джерела, з якого бджоли збирали нектар та до географічного розташування пасіки. Простежуваність повинна також включати прозорість виробничої практики бджоляра. Відповідно до вимог НАССР, пасічники повинні вести облік, який документує їхні виробничі процеси та способи їх видобутку та умови зберігання, оскільки споживачі вимагають прозорості всього ланцюга поставок. APIMONDIA вважає це невід'ємною частиною сучасної чесної бджільницької практики. Вразливість меду до шахрайства зростає зі складністю ланцюга поставок, а системи відстеження без належного контролю не виключають вразливості до шахрайства.

Враховуючи проблеми світових торговельних ланцюгів, простежуваність меду повинна бути узгоджена зі стандартами в харчовій галузі, такими як BRC або IFS, які вимагають введення оцінки вразливості та критичних контрольних точок (VACCP), включаючи організаційні та аналітичні заходи.

1. b. Тестування

Фальсифікація меду, як і інші способи шахрайства з їжею, є динамічним явищем. Ефективність методів виявлення фальсифікації меду зазвичай знижується через деякий час через успішний процес навчання шахрая (Dübecke et al., 2018). Зацікавлені сторони в торгівлі та переробці меду повинні завжди робити крок вперед, а не крок назад, у своєму зобов'язанні мінімізувати ймовірність виникнення фальсифікацій шляхом послідовного використання найкращих доступних методів їх виявлення.

В даний час доступно багато різних видів сиропів, деякі з них спеціально розроблені для фальсифікації меду, тобто сиропи були оптимізовані для відповідності певним критеріям тестування. Ці сиропи відображають різні структури мінорних компонентів та мікроелементів, які часто використовуються як аналітичні маркери. Практично неможливо використовувати єдиний та постійний метод, здатний виявити всі види фальсифікації меду. З іншого боку, оскільки шахрайство передбачає злочинні наміри, слід очікувати різниць у практиці фальсифікацій.

Важливим є застосування інших відповідних методів тестування, а не лише методів  акредитованих органами влади, через динамічний характер шахрайства та обмеженість офіційних методів, таких як наприклад, офіційний метод AOAC 998.12 "Аналіз стійкого вуглецевого ізотопу". Добре відомо, що офіційний метод AOAC дозволяє виявляти надійні та чутливі добавки сиропів, отриманих із C4-рослин, але не дозволяє виявити інші види сиропів. Аргументом виключного використання методу AOAC є те що це єдиний офіційний метод, і може бути навмисно використаний шахраями для відбілювання фальсифікованого меду. APIMONDIA не схвалює таку практику, оскільки нехтує іншими певними ризиками та ігнорує вимогу створення програми оцінки ризиків. Отже, використання AOAC 998.12 як єдиного методу тестування слід вважати порушенням принципів VACCP, що вимагаються IFS, BRC та іншими стандартами харчового сектору.

APIMONDIA настійно рекомендує вибрати метод / методи, пристосовані до кожної конкретної ситуації, що робить оцінку ризику (включаючи VACCP) обов'язковим першим кроком при прийнятті рішення про тестування. У всіх випадках правильна стратегія виявлення шахрайства з медом повинна включати потужний метод скринінгу, такий як ЯМР (Bertelli et al., 2010, Spiteri et al., 2015; Schwarzinger et al., 2015) та / або LC-HRMS (Du et al ., 2015; Сенюва та ін., 2015). Методи скринінгу мають перевагу в моніторингу більшої кількості параметрів протягом одного аналізу, тим самим викриваючи більшу частину аспектів фальсифікацій. Однак, оскільки різні методи мають сильні та слабкі сторони, доцільно комбінувати методи, що доповнюють один одного. На момент підготовки цього звіту це стосується поєднання ЯМР та LC-HRMS, для виявлення розмаїття та діапазону аналізованих молекул, які охоплюють широкий діапазон від традиційних маркерів якості до нещодавно доступних маркерів фальсифікації. Для найкращого результату роботи на цьому етапі всі випробування повинні проводитись в контексті наявної метаінформації щодо сорту, географічного походження та - за наявності - спеціальних специфікацій закупівлі.

Для багатьох видів фальсифікацій такі поєднання методів скринінгу дадуть чіткі результати.

У разі виявлення невідповідності або підозрілих результатів (які не можуть бути виключені як відповідь на колись вдосконалені практики шахрайства), інші цільові методи випробувань можуть бути корисними для доповнення, щоб краще з’ясувати походження відхилень, що свідчать про шахрайство. Такі методи включають, але не обмежуються ними, наприклад, EA-IRMS, LC-IRMS, медоносні іноземні ферменти, дрібномолекулярні або специфічні для сиропу маркери на основі ДНК та олігосахариди, що знаходяться в меді від неповної деструкції крохмалю (див., Наприклад, Soares et al., 2017).

Пилок та органолептичні випробування разом з іншими компонентами меду вважаються хорошими додатковими параметрами для визначення географічної та ботанічної достовірності меду. Однак слід зазначити, що протягом останніх років були виявлені випадки цілеспрямованого додавання сторонньої пилку, що використовується для маскування країни походження та квіткового джерела меду (Phipps et al., 2015). Слід бути обережним і для деяких конкретних регіонів, де, як відомо, деякі рослини виділяють нектар, але не пилок. У цих випадках аналіз пилку повинен порівнюватися з географічним розташуванням вуликів, знаннями місцевих пасічників, а також з пасіковою цінністю різних видів ботаніки. Оскільки тест ЯМР заснований на складовій структурі меду, яка може бути співвіднесена з його ботанічним та географічним походженням, цей тест може бути використаний для перевірки тверджень про сорт / походження навіть у випадку з відфільтрованим медом або де пилок було додано.

Рішення, прийняте щодо найкращого методу / методів тестування, яке слід використовувати, завжди повинно знаходитися в рамках детальної системи управління фальсифікацій меду (або VACCP), яка повинна враховувати ланцюг постачання товару, відносини з постачальником, історію, випадки фальсифікації меду з цього походження та / або постачальника, економічні аномалії регіону, пов’язані з медом, та найбільш звичайні способи виробництва та переробки, які зараз використовуються в регіоні походження. Слід чітко зауважити, що обрання методу (ів) необхідно періодично перевіряти відповідно до нових підходів, змін регламенту тощо.

APIMONDIA підтримує розробку нових методик виявлення шахрайства з медом, доступних за розумних витрат для більшості зацікавлених сторін, та підтримує створення міжнародної бази оригінальних медів з більш відкритим обміном аналітичною інформацією між різними державними, академічними та приватними лабораторіями спеціалізується на аналізі меду.

1. c. Аудит систем управління фальсифікаціями харчових продуктів

Як було зазначено раніше, APIMONDIA рекомендує, щоб ділові сторони, які імпортують, експортують чи переробляють мед, створили документовану систему управління фальсифікаціями харчових продуктів.

Аудити, включаючи заходи проти шахрайства, повинні проводитись на місці впродовж виробничого сезону професіоналами, які мають належні знання про бджільництво, хорошу практику бджільництва та параметри якості меду, щоб виявити можливі відхилення в режимах виробництва меду (наприклад, виробництво незрілого меду та штучного годування бджіл під час збору нектару) та / або незаконні технології переробки, які можуть призвести до неякісного/несправжнього продукту (наприклад, технологія іонообмінних смол, вакуумні осушувачі та наявність цукрових сиропів у медозбірних установках). Оскільки аудит щодо аспектів фальсифікацій відхиляється від регулярних аудитів якості, аудитори також повинні проходити відповідну підготовку. Такі сторонні аудити повинні проводитись з абсолютною незалежністю та професійними знаннями.

Аудит на переробних підприємствах повинен перевірити систему управління фальсифікацій з медом (включаючи VACCP) компаній, цілісність, простежуваність та безпеку ланцюга поставок. Перевіривши отримання сировини, аудитори повинні перевірити цілісність процесу, що використовується при переробці сировини (можливе існування незаконних технологій переробки), і перевірити складський та фінансовий баланс.

Аудитори повинні завжди брати зразки на різних етапах виробничого та переробного ланцюгів для лабораторного аналізу вологості та чистоти меду.

11. ВИСНОВОК

Криза, спровокована шахрайством з продовольством, поглибилася та розширилася. В той самий час, усвідомлення цієї кризи зросло. Ніколи в історії людства не було періоду, коли важливість та турбота про бджіл та пасічників були настільки поширеними. Це означає, що важливість та необхідність роботи APIMONDIA є гострою та обнадійливою.

ПОСИЛАННЯ